27 вересня 2023 року в Енгельнштедті було встановлено п’ять Stolpersteins на честь родини Траубе (матері Маргарети, батька Вальтера та дітей Герхарда, Інгеборг і Ютти).

Вальтер народився 1888 року в родині Юліуса та Розалі Траубе. Його батьки походили з єврейських родин, але не сповідували іудаїзм, тому Вальтера охрестили за лютеранським обрядом. У 1918 році він одружився з Маргаретою Зітте й переїхав на ферму в Зальцгіттер-Енгельнштедт. У наступні роки у них народилося троє дітей: син Герхард та дві доньки — Інгеборг і Ютта.

У 1933 році, з приходом до влади націонал-соціалістів, становище родини в Зальцгіттері погіршилося. Їх ізолювали в населеному пункті та парафії. У 1938 році Вальтер переписав ферму на свого сина Герхарда, щоб уникнути примусової експропріації. Потім були ще роки ізоляції, утисків та позбавлення прав. У середині 1943 року господарство було примусово експропрійовано. Сім’я Траубе оселилася в маленькій квартирі в Галлендорфі.

Незабаром після цього, у вересні 1943 року, гестапо заарештувало Вальтера Траубе і доправило його до виправного трудового табору Ватенштедт/табір 21 (біля Галлендорфа). Наприкінці жовтня есесівці перевели його до концентраційного табору Аушвіц. Там він помер 6 грудня 1943 року.

Його син Герхард був заарештований у листопаді 1944 року й доставлений до так званого табору для «мішанців» в Унтервайсбаху. Там він мусив виконувати примусову працю аж до кінця війни. Під час ліквідації табору в 1945 році йому вдалося втекти разом із одним із співв’язнів. Дочок Інгеборг та Ютту в лютому 1945 року примусово залучили до примусової праці на заводах «Грайф» у Госларі. Вони мусили залишатися в Госларі до кінця війни.

Після повернення Герхарда, Інгеборг та Ютти родина Траубе вимагала компенсації за свою садибу. Після укладення угоди з «Райхсверке» родині запропонували або їхню колишню садибу в Енгельнштедті, або нову — у Блеккенштедті. Вони обрали садибу в Блеккенштедті.

Про історію родин Клееблатт та Траубе робоча група з історії міста випустила брошуру, яку можна отримати у самій робочій групі.

З 26 серпня 2026 року перед будинком за адресою Gänsebleek, 13 у місті Зальдер чотири Stolpersteine вшановують пам’ять про Юліуса, Ельзу, Доріс та Еллен Гутхайм.

Сім’я Гутхаймів жила й працювала в Сальдері аж до втечі від нацистських переслідувань. З 1923 року Гутхайми разом із тісно пов’язаною з ними родиною Клеблатт вели текстильний магазин на вулиці Ганзеблек, 13.

З приходом до влади нацистів у 1933 році життя єврейських сімей кардинально змінилося. Ізоляція, дискримінація та економічні репресії дедалі більше визначали їхнє повсякденне життя. Заходи бойкоту та відсутність клієнтів змусили сім’ю Гутхаймів закрити свій магазин у 1935 році. Згодом його продали мешканцю Сальдера, який підтримував режим.

З огляду на посилення переслідувань родина покинула Салдер і переїхала до родичів у Кірхгаймболанден. У 1937 році Юліусу, Ельзі, Доріс та Еллен Гутхайм вдалося втекти до Сполучених Штатів. Там вони знайшли притулок від нацистських переслідувань і змогли побудувати нове життя.

Чотири Stolpersteine назавжди увічнили історію родини Гутхайм у місці, де вони раніше мешкали та вели бізнес. Ці меморіальні Stolpersteine нагадують про чотирьох людей, життя яких кардинально змінилося внаслідок нацистських переслідувань.

Установку «Stolperstein» організувала громадська організація «Arbeitskreis Stadtgeschichte e.V.». Міське комунальне підприємство (SRB) здійснило їх встановлення.

Брошуру про життя та долю родини Гутхайм також можна отримати в офісі товариства «Arbeitskreis Stadtgeschichte e.V.».